хроніка

хроніка
-и, ж.
1) іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис.
2) Літературний твір, який містить історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. || чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін.
3) тільки одн. Стисла інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.). || Відділ інформації про такі події в газеті, журналі.
4) Документальний фільм про події сучасного життя. || Жанр кіномистецтва, пов'язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "хроніка" в других словарях:

  • хроніст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хрон. — хрон. хронический Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • хронік — а, ч., розм. Хронічний хворий …   Український тлумачний словник

  • хроніст — а, ч. Укладач хроніки (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • хронікар — іменник чоловічого роду, істота хроніст іст …   Орфографічний словник української мови

  • хронікальний — [хрон іка/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • хронізатор — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • хронікальний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хронікальність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • хронікально-документальний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хронікер — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»